Крок до серійного випуску плащів-невидимок
Оценка пользователей: / 3
ПлохоОтлично 
There are no translations available.

Матеріал для плаща-невидимкиУ США апробована технологія, яка дозволяє в масовому порядку виготовляти великі аркуші метаматеріалів, які взаємодіють зі світлом так, як не можуть природні матеріали.
Нагадаємо, що метаматеріали можуть обходити закони оптики, тобто заломлювати світло в неправильну сторону, створювати різні оптичні ілюзії начебто збільшеного, зменшеного або зміщеного об'єкта, змушувати промені огинати приховуваний предмет, формувати зображення з роздільною здатністю, меншою, ніж довжина хвилі світла, що освітлює сцену, і так далі.
Але для виконання всіх цих трюків метаматеріал повинен мати регулярну візерункову структуру з характерним розміром елементів, порівнянним з довжиною використовуваної хвилі. Відповідно, якщо мова йде про видиме або інфрачервоне світло, потрібна субмікронна, практично нанометрова точність витримування ліній такого візерунка.
Тому-то для створення експериментальних шматочків метаматеріалів вчені досі викориcтовували електронно-променеву літографію. Отримані цим трудомістким методом зразки виявлялися дуже маленькими, щоб можна було розраховувати на побудову з них якої-небудь практичної системи.
Фахівці з університету Іллінойсу (University of Illinois) зуміли обійти цю перешкоду. Вони розробили метод створення метаматеріалів за допомогою друку.

За інформацією Technology Review, починається процес з виготовлення полімерного штампа. На нього наноситься проміжний шар і потім робочі шари власне метаматеріалу (срібло і фторид магнію). Далі штамп поміщається на нову підкладку (скло або гнучкий пластик), проміжний шар витравлюється, а візерунок з металів переноситься на нову поверхню.
Хоча саме виготовлення штампа дуже копітке, далі з його допомогою можна робити «тканину для плащів-невидимок» швидко і у великій кількості. На знімку показана металева сітка з малюнком нанометрового масштабу, що має для падаючого світла незвичайними оптичні властивості (фото John Rogers).
Таким методом основний автор цієї технології Джон Роджерс (John Rogers) і його колеги отримали фрагмент метаматеріалу з поперечником у кілька сантиметрів. Але дослідники впевнені, що нова технологія здатна поставляти і шматки метаматеріалів в десятки сантиметрів.
Сян Чжан, декан факультету машинобудування Каліфорнійського університетіу в Берклі, підтвердив, що ця робота представляє собою важливий крок на шляху програми розробки оптичних метаматеріалів. "Можна було б отримати більше різних метаматеріалів за цим методом", говорить Чжан, який у 2008 році створив конструкцію, яку Роджерс використав для першої демонстрації. "Наприклад, можливі макромасштабні 2-D лінзи і плащі і, можливо, сонячні концентратори, теж". Одним з потенційних застосувань є лінзи, що поєднують кілька функцій в одному пристрої, для телекомунікацій і обробки зображень.
"Цей метод друкування досить потужний і є потенціал для масштабування до дуже великих площ", говорить Nicholas Fang, доцент кафедри машинобудування у Массачусетському технологічному інституті. Fang стверджує, що цей тип метаматеріалів буде особливо цікавим для інфрачервоних пристроїв візуалізації.
(Джерело EN:technologyreview.com)
 
>
КнигаНовости Практика поискаПартнерыО нас
Підтримка та дизайн: Могильний С.С. Шаблон: Joomla Templates by BuyHTTP Joomla Hosting