ПРОЕКТИ:

Безкоштовні точки доступу Wi-Fi в Україні

- Пошук людей через Інтернет

Тестуємо Wi-Fi доступ до Інтернету: моніторинг, безпека…__SEO - пошукова оптимізація – ключ до успіху

Безкоштовні телефонні дзвінки через Інтернет__Соціальні мережі, як спосіб знайти однодумців

Безпека при роботі в Інтернеті__Про Київ в Інтернеті

Arduino _

Raspberry Pi  Unix, Linux. Ubuntu, Fedora...- це не так вже й страшно

Знайти драйвер в Інтернеті  Пошук технічної документації

Сценарії для Інтернету   Пошук патентів в Інтернеті

Невидимий Інтернет    Пірингові мережі: видимі і невидимі

Посилання:

Сайт про все: isearch.in.ua

Персональний сайт Пальшина Єгора

Сайт мого учня

Ділова розвідка в Інтернеті

Анонімус, не боїшся мережі Інтернет?
Рейтинг статті: / 4
НайгіршеНайкраще 
Понеділок, 25 квітня 2011, 19:31
Анонімність в Інтернеті- це ілллюзіяБільшість інтернет-користувачів упиваються, так званою, мережевою анонімністю. Вони свято вірять у те, що можна качати піратський контент і ПЗ, що можна зберігати порнографію і строчити гидоти в коментах до блогів сильних світу цього.
«Адже відстоює свої права на заході рух анонімусів», - вважають вони. І зовсім не враховують, що ми-то з вами живемо не на заході, а в нашій рідній напівбанановій державі. Давайе знімемо рожеві окуляри і подивимося на факти виважено.
Почнемо з самого простого: наприклад, у мене є блог, а хтось написав мені гидоти, підписавшись таким собі пупсом. Припустимо, я сильно образився і що я буду робити? Для початку я подивлюся в логах IP-адресу нахаби. Озброївшись цією адресою, я зайду на який-небудь WHOIS і дізнаюся який у його власника інтернет-провайдер. А раптом, це невеликий районний провайдер де сисадміном працює мій однокласник Микола. Проставимо Колі пивка і дізнаємося ким був той необережний жартівник. Потім беремо двох друзів, бейсбольні біти і йдемо його провідати.
Підглянути і прослухати в цій країні можуть все, було б необхідність. Інше питання, що це незаконно, але у нас не бракує тих, хто вище за закон і для кого мета виправдовує засоби. Ще в 1998 році Президент України Леонід Кучма видав Указ №505 "Про Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації", згідно з яким ніхто не має права користуватися якими б то не було засобами шифрування без спеціальної санкції або ліцензії відповідного відділу СБУ. А в 2001 році він доручає посилити моніторинг телекомунікацій.
«Це вимушений крок держави, спрямований на забезпечення адекватної реакції правоохоронних органів на ті загрози безпеці громадян, суспільства і держави, які виникли у зв'язку з розвитком інформаційно-телекомунікаційних технологій та активним їх використанням для підготовки та здійснення протиправних дій злочинними елементами», - коментує на сайті тодішній заступник голови СБУ Анатолій Герасимов. Зверніть увагу, дорогі хакери, екстремісти і розпусники - це офіційна позиція.
Вже в 2002 році СБУ починає зобов'язувати всіх встановлювати на стороні інтернет-провайдерів спеціальні "чорні ящики" для моніторингу трафіку, а в 2004 розміщує на своєму сайті текст законопроекту "Про моніторинг телекомунікацій", який служить керівництвом до дії і зобов'язує провайдерів вжити належних заходів з сприяння правоохоронним органам. Провайдери скаржаться, що купувати недешеві ящики СБУ зобов'язує за свої гроші, а перекачування трафіку через проміжний сервер уповільнює швидкість доступу абонентів.
За інформацією, офіційно озвученої на форумі "Асоціації інтернет-користувачів України" у 2003 році, відповідне обладнання встановили вже 50 найбільших провайдерів. Відтепер всі опозиціонери та інші сумнівні елементи Мережі перебувають на гачку: будь-яка електронна пошта, переглянутий сайт або надісланий коментар знаходяться у відкритому доступі технічних фахівців СБУ. Мабуть, найбільший резонанс викликало оприлюднення опозицією даних про проміжні серверах ЦВК у 2004 році.
Жоден великий провайдер не зміг би стати таким, якщо б не співпрацював з державними органами. Інакше його просто позбавили б ліцензій та задушили перевірками - все моніториться «на ура». Є зовсім небагато компаній і сервісів, які відбулися до цих подій і знайшли сили цього уникнути, але таких меншість.
Тим наївнякам, хто може припустити, що ініціатива моніторингу інтернет-провайдерів - пережиток "темної епохи кучмізму", наведемо такі факти:
  • 2006 рік, Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює стурбованість тим фактом, що "під приводом захисту державних інтересів, Україні хочуть нав'язати тотальний моніторинг, цензуру і контроль над всіма видами інформації в мережі Інтернет".
  • 2008 рік, "охрененний демократ" - Віктор Ющенко віддав український сегмент світової мережі на відкуп СБУ, доручив їм розробити методи фіксації та блокування інформації, поширення якої заборонено законодавством України.
Як бачимо, необхідність виявлення стає офіційною позицією влади, незалежно від пануючого режиму.
Якщо Ви думаєте, що анонімні проксі гарантують Вам свободу бути невпізнаним в інтернеті, то подумайте про те, що вся інформація, що запитується і відображається браузером фізично надходить від Вашого провайдера і проходить через транзитний девайс СБУ і може бути відмоніторена, а Ви, як кінцевий користувач, ідентифіковані. І якщо навіть Ви не зацікавите безпосередньо Служби Безпеки, то задумайтеся і перед тим, як поливати брудом в Мережі всіляких кримінальних і політичних "авторитетів": якщо сисадмін Коля не погодиться допомогти за пиво, то чи погодиться він за 100 доларів? А за 500? А депутату або олігарху просто доповідатимуть безкоштовно.
Не потрібно думати, що "пасти" користувачів може тільки зловісна вітчизняна спецслужба. Всі ми знаходимося під перехресним увагою ФСБ, ЦРУ і тому подібне, залежно від того, якими пошукачами, мессенджерами або поштовими скриньками користуємося. Такі компанії як Google і Яндекс стежать за Вами постійно - можете переконатися в цьому, почитавши контекстну рекламу. Вона будується не тільки на контексті сторінки, але і Вашій історії пошуку. Введіть у Google запит "how to construct a bomb? " - І можете розраховувати на отримання візи тільки в Зімбабве.
А що говорити про промислове шпигунство, коли на кону стоять великі гроші корпорацій? Якщо СБУ знає все, то чому б не купити людину з СБУ? Найбільш відомий приклад: майор Мельниченко, який оприлюднив дані прослушки Кучми на замовлення, невідомо кого. Менш відомий приклад: якийсь аналітик з СБУ, який у 90-ті роки, перед відходом на пенсію, продав досьє, яке спровокувало численні замовні вбивства бізнесменів і переділ нафтового ринку. Сам кривавий сбушник благополучно змінив зовнішність і зник за кордоном.
Почасти ініціативу Служби Безпеки зрозуміти можна. Добре, якщо за допомогою моніторингу Інтернету вдається зловити і знешкоджувати організаторів терористичного акту. Але проблема в тому, що в цій країні дуже часто змінюються вектори, орієнтири і цінності, а гроші, як і раніше, вирішують багато чого. Тому стежити можуть почати раптом не тільки за терористами, а й за «піратами», за замовленням софтверних корпорацій чи великих правовласників. А за збереження та перегляд порнографії взагалі можуть притягнути півкраїни.
Тобто свобода анонімності в Інтернеті - це ілюзія. Насправді, питання тільки в тому, де, коли і кому Ви перейдете дорогу, а з нашого всенародною любов'ю зубоскалити на новинних сайтах і в блогах - це взагалі не довго.
Автор Семен Фішман, (Джерело RU: internetua.com)
 
>
КнигаНовиниПрактика пошукуПартнериПро нас
Підтримка та дизайн: Могильний С.С. Шаблон: Joomla Templates by BuyHTTP Joomla Hosting